мені згадалися: 
-"важатий-важатий, атдай піонєра"
- "вище землі"
- "я в хатці"
гмм .. і все.
а зараз терміново треба згадати, в що грали діти 20-25 років тому

- а для чого тобі шолом?
- а можна подивитися?
- а ти побігаєш зі мною в революцію?

* ці та купу інших запитань дитина задала вчора дядькам у камуфляжі. це було куди цікавіше, ніж театр,
в який ми ходили 2 тижні тому. Дитина щиро дивувалася цим дядькам у чудакуватих шапках і  шаликах в стилі ніндзя-черепашок. А під кінець відбулася ще одна атракція: Платон почав посміхатися по черзі кожному 
в колоні, вітатися за руки і чекати поки йому посміхнуться у відповідь. це було преркасно!!!!  
дякую автору за фото)

Закортіло повернутися в жж. Востаннє писала сюди ще в квітні.
Скільки всього пропустила, виявляється. Як підросли ваші діти, куди ви подорожуєте, як змінилися сімейні статуси/роботи/зачіски/смаки))) Фейсбук не дає і 50% цих вражень.
Щодо мене, то змінилося небагато. Платон Остапович росте і тішить нас допитливістю. У вересні ми відсвяткували
5 років шлюбу. З Лівобережної переїхала працювати на Борщагу. Почала освоювати хатха-йогу і "не жерти" після 19.00.
Влітку літала в Краків, Париж і до Тунісу. А ближче до зими класично мрію про лижі в Альпах)) 
   

в автобусі

- Мамо, дай журналі!
-Сонечко, почекай, дядько мамі дасть здачу 
-Мамо, але, дівчаткам не можна давати здачі! 

ранковий настрій Платона  -  "я робот Міклейк"

 Свідки єгови в борються з подорожчанням. 
ото-вже веселі люди.
дивовижної вихідної суботи прибираю я собі в нашій хаті. дзвінок в двері 
- Хто там?
- Пустіть!
- Що вам треба?
- Ви чули, що продукти подорожчали? І молоко і м"ясо. Треба щось з цим робити.
- І що ви пропонуєте? (думаю, може якісь активісти прийшли)
- Ми вам зараз розкажемо. Про все це в Біблії написано..

ага! тут жіночки отримали своє допобачення, так і недочекавшись, щоб я відкрила двері.
але бідні бабці-пенсіонерки. вони в конкретній небезпеці.  

синя лопата -це ніяка не акція, а просто реквізит

 - Платоне, ходімо чистити зуби!
- Мамо, ти що забула, я - Беззубик!

(з іграшковим слоном в руках, буцім то говорить слон)
- Мамо, нагодуй Платона.
-Мамо дай Платонові картоплі!
- Картопля в холодильнику, мамо!
це я, великий слін!

+ у малюка гарно виходить словотвір:
"тримавка" - ручка в сумці, або частина ракети з конструктора
"шкрябавки" - кігті у котів
"ціплики" - роги у тролейбусів
+кілька є вигаданих персонажів, яких він сам назвав
Фендальчик - добрий вовк, один такий - інші всі погані
Міксчежал - дівчинка, б"є в печері поганих вовків
Маруся - "моя дівчинка", б"є в печері вовків поганих 
от про них, а ще про бетмена, зайця-загризайця, улюблену виховательку - доводиться щовечора вигадувати казки. 

мені вже 2 дні як 26. дякую всім за привітання. особливого святкування не було. тому не дивуйтеся, що я нікого нікуди не кликала.
)) )))

*Платон сказав "з днем народження, мамо" і подарував мені "насоломинку".
це була звичайно їстівна соломка-соломинка. але в його логіці речей, оскільки є "насінинки", то мають бути і  "насоломинки".

от вже не думала, що колись доведеться цільово шукати і відповідати на дурні питання. але новий телепроект, над яким починаю працювати вимагає саме такого "розриву" мозку.
у кожного, як показує довід, є нез"ясовані питання. приклад:
-куди зникають мертві голуби?
-як розмножуються їжачки?
-попередньо засунувши, чи можна буде витягнути лампочку з рота?
після тижня роботи з подібними питаннями, у мене колапс. мертві голуби вже не йдуть.
може у вас лишилися нез"ясовані питання?

 

захотілося:  гладіолусів та
казкових  сюжетів, химерних звірів, морозива  в каві, віршів 
а варто би: прибрати в квартирі, випрати речі, написати титри 
*я подумаю про це завтра (с)